1. Властивість за значенням прикметника “розритий”; стан розкопаного, розораного, порушеного ґрунту або поверхні.
2. (у медицині, патологічній анатомії) Характерна ознака деяких уражень шкіри або слизових оболонок, що виглядає як глибокий дефект (виразка) з підритими, нерівними краями.