1. Технічний термін у будівництві, гідротехніці та гірничій справі: укріплення стінок свердловини, шахтного стовбура, колодязя або траншеї за допомогою встановлення спеціальних конструкцій (труб, бетонних кілець, дерев’яного зруба тощо) для запобігання обваленню та просідання породи чи ґрунту.
2. Технічний термін у фортифікаційній справі та військовій інженерії: огородження, укріплення або облаштування території за допомогою спеціальних конструкцій для оборони чи захисту.
3. Переносне значення: надання чомусь міцності, забезпечення стійкості, закріплення в певному положенні.