розрядженість

[rozrjɑdʒɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “розряджений”; стан, коли щільність речовини (газу, рідини) значно нижча за звичайну або очікувану; низька концентрація частинок у певному об’ємі.

  2. (перен.) Рідкісність, нечисленність, мала частота появи або поширення чогось (наприклад, явищ, подій, об’єктів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розрядженість, р. розрядженості, д. розрядженості, з. розрядженість, о. розрядженістю, м. розрядженості, к. розрядженосте

Більше записів