розруйнований

1. Такий, що зазнав руйнування; зруйнований, знищений, зведений до руїн.

2. Переносно: такий, що втратив внутрішню цілісність, опору, розладнувався; зруйнований, зламаний (про психічний стан, здоров’я, життя тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |