обскура

1. (від лат. obscura — темна) Оптичний пристрій, попередник фотокамери, що складається із замкненої коробки або темної кімнати з отвором у одній із стінок, через який на протилежну стінку (або екран) проектується перевернуте зображення зовнішніх об’єктів; камера-обскура.

2. (переносно, книжн.) Обмежений, вузький кругозір, закритість від нового, консерватизм у поглядах, що виникають через ізоляцію від зовнішнього світу, інформації чи прогресивних ідей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |