розруб

[rozrub] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Місце, де щось розрубано, розсічено; те саме, що розріз, зарубка.

  2. Технічний прийом у боротьбі, зокрема в козацькому бойовому мистецтві, — різкий удар зверху вниз, що розсікає предмет або тіло противника.

  3. У гірничій справі — горизонтальна або похила підземна виробка, що проводиться по покладу корисних копалин безпосередньо в ньому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розруб, р. розрубу, д. розрубові, з. розруб, о. розрубом, м. розрубі, к. розрубе

Більше записів