розрідник

[rozridnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (техн.) Пристрій або речовина, що використовується для зменшення густоти, в’язкості або концентрації чогось; розчинник, розріджувач (наприклад, для фарб, лаку).

  2. (перен., рідко) Те, що робить щось менш насиченим, інтенсивним або щільним; фактор, що зменшує концентрацію явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розрідник, р. розрідника, д. розрідникові, з. розрідника, о. розрідником, м. розрідникові, к. розріднику

Більше записів