розріджувач

[rozridʒuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний пристрій або речовина, призначені для зменшення густоти, концентрації або в’язкості іншої речовини (наприклад, фарби, лаку, клею).

  2. Хімічна речовина, яку додають до розчинів, сумішей або в’язких матеріалів для зниження концентрації активної компоненти або поліпшення їх рідких властивостей.

  3. У технологічних процесах — апарат або пристрій для розрідження (наприклад, газів, пульпи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розріджувач, р. розріджувача, д. розріджувачеві, з. розріджувач, о. розріджувачем, м. розріджувачеві, к. розріджувачу

Більше записів