розп’ятий

1. Про людину або істоту: такий, що був прибитий або прив’язаний до хреста (переважно про Ісуса Христа) для страти.

2. У переносному значенні: такий, що зазнає сильних страждань, мук, моральних тортур; пригнічений, знедолений.

3. Про тіло, частини тіла або предмети: такий, що знаходиться в положенні, що нагадує фігуру розп’ятого (наприклад, широко розставлений, простертий).

Приклади вживання

Приклад 1:
На мольбертах розп’ятий світ. Я – надгріб’я на цьому цвинтарі.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: прикментик (True) |