розпутання

[rozputɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес або результат усунення плутанини, заплутаності; розв’язання складного, заплутаного питання, ситуації.

  2. Рідко вживане значення: стан розгалуженості, відгалуження (наприклад, про мережу доріг, річок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпутання, р. розпутання, д. розпутанню, з. розпутання, о. розпутанням, м. розпутанні, к. розпутання

Більше записів