розпуклий
[rozpuklɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про поверхню) Такий, що має опуклість, випуклість; вигнутий назовні.
-
(перен., розм.) Набряклий, спухлий, обличчя або його частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпуклий, р. розпуклого, д. розпуклому, з. розпуклого, о. розпуклим, м. розпуклім