ображеність

[obrɑʒɛnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “ображений”; стан людини, яка відчуває себе ображеною, приниженою, зачепленою в гідності чи почуттях; почуття образу.

  2. (у психології) Стала риса характеру, схильність часто і глибоко переживати образи, бачити в діях та словах оточуючих зневагу до себе; ураженість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ображеність, р. ображеності, д. ображеності, з. ображеність, о. ображеністю, м. ображеності, к. ображеносте

Більше записів