розпучливий
[rozput͡ʃlɪʋɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який виражає розпач, надзвичайну тривогу або відчай; сповнений розпачу.
-
Який спричиняє почуття розпачу, безнадії; відчайдушний, безнадійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпучливий, р. розпучливого, д. розпучливому, з. розпучливого, о. розпучливим, м. розпучливім