обривний
[obrɪʋnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(про звуки, мову) Такий, що вимовляється різко, з перериваннями; уривчастий.
-
(перен., про стиль, манеру) Нерівний, схвильований, що нагадує уривчасту мову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обривний, р. обривного, д. обривному, з. обривного, о. обривним, м. обривнім