розпучливість

[rozput͡ʃlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “розпучливий”; стан крайнього занепаду духу, безнадійності, відчайдушності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпучливість, р. розпучливості, д. розпучливості, з. розпучливість, о. розпучливістю, м. розпучливості, к. розпучливосте

Більше записів