розпрощання

[rozproʃt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розпрощатися”; останнє прощання, розлука з кимось або чимось, що часто має тривалий або остаточний характер.

  2. (у переносному значенні) Відмова від чогось, звільнення від чогось (наприклад, від переконань, звичок, майна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпрощання, р. розпрощання, д. розпрощанню, з. розпрощання, о. розпрощанням, м. розпрощанні, к. розпрощання

Більше записів