Значення
-
Стан, коли двоє близьких людей (коханці, подружжя, родичі) припиняють спільне життя або стосунки; розставання, розірвання зв’язків.
-
Примусове або добровільне розставання з кимось або чимось на певний час; відокремлення.
-
У значенні роздільної межі, відстані між чимось (застаріле або поетичне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розлука, р. розлуки, д. розлуці, з. розлуку, о. розлукою, м. розлуці, к. розлуко