розправляч

1. Той, хто розправляє щось; інструмент або пристрій для розправляння, випрямляння чогось (наприклад, розправляч для квітів, розправляч для паперу).

2. У техніці — деталь або пристрій, що забезпечує розправлення, розгортання або випрямляння чогось (наприклад, розправляч парашута, розправляч стрічки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |