розпотрошеність

[rozpotroʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Стан, коли щось (переважно тіло, організм) повністю розчленоване, розрізане на частини або розібране на складові; результат дії “розпотрошити”.

  2. Переносно: стан повного розпаду, розвалу, втрати цілісності (про організацію, структуру, систему тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпотрошеність, р. розпотрошеності, д. розпотрошеності, з. розпотрошеність, о. розпотрошеністю, м. розпотрошеності, к. розпотрошеносте

Більше записів