розпорядитися

1. Віддати наказ, розпорядження, вказати, як треба вчинити; керуючи чим-небудь, визначити порядок дій, використання чогось.

2. Вжити, використати щось на свій розсуд, за власним бажанням (часто про гроші, майно, час).

3. (У минулому часі) Помістити, влаштувати когось, щось відповідно до певного порядку, плану.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я вийшла розпорядитися, щоб Аделі приготували свіжого міцного чаю, добре солодженого. Щоб принесли покраяної цитрини, мигдалевого киселю на молоці і льоду.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |