розпоротий

1. Який розпоро́шений, розкиданий, розсипаний у різні боки, у безладді.

2. Який перебуває у стані розпорошеності, не має єдності, цілісності, зосередженості (про сили, увагу, думки тощо).

3. Розділений, поділений на дрібні частини, втративший територіальну або адміністративну цілісність (про землі, державу тощо).