1. У музиці: найвища, кульмінаційна точка в розвитку мелодії, зазвичай емоційно напружена та інтенсивна за звучанням.
2. У поезії та фольклорі: центральна, найважливіша частина пісні, балади або думи, де розкривається основна конфліктна ситуація або нагнітається драматизм.
3. Переносно: пік, найвища ступінь розвитку, найінтенсивніший момент якогось явища, процесу або стану (наприклад, розпів літа, розпів творчості).