1. Який має розв’язаний, розпущений пояс або не підперезаний; розхристаний.
2. Переносно: вільний, розкутий, нестриманий у своїх проявах, діях або поведінці.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має розв’язаний, розпущений пояс або не підперезаний; розхристаний.
2. Переносно: вільний, розкутий, нестриманий у своїх проявах, діях або поведінці.
Приклад 1:
Я бігав розперезаний попід верби, та свистав, та галасував на все поле. А потім Марійка мене закликала їсти.
— Зеров Микола, “Камена”