1. Властивість за значенням прикметника “розперезаний”; стан, коли хтось розперезався, розв’язав пояс або ремінь одягу, що стримував його.
2. Переносно: вільна, нестримана, розв’язана поведінка; відсутність внутрішньої дисципліни, самоконтролю.
розперезаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |