Значення
-
Розпайованість — стан, коли щось розділене на окремі частини, паї або частки; фрагментованість, подрібненість.
-
Розпайованість — у переносному значенні: відсутність єдності, цілісності; роз’єднаність, роздробленість (наприклад, соціальних груп, думок, територій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпайованість, р. розпайованості, д. розпайованості, з. розпайованість, о. розпайованістю, м. розпайованості, к. розпайованосте