розпашник

[rozpɑʃnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісний, застарілий синонім до слова “плуг” — знаряддя для орання землі.

  2. (У техніці) Робочий орган сільськогосподарської машини (наприклад, культиватора), призначений для розпушування ґрунту без обертання пласта; широка лапа.

  3. (Переносно, розмовне) Про людину, яка працює повільно, недбало або розхлябано.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпашник, р. розпашника, д. розпашникові, з. розпашник, о. розпашником, м. розпашникові, к. розпашнику

Більше записів