Значення
-
Пристрій або механізм, призначений для розпалювання, розведення вогню (наприклад, у печі, каміні, котлі).
-
Елемент системи запалювання двигуна внутрішнього згоряння, що забезпечує підпал робочої суміші в камері згоряння.
-
Переносно: те, що викликає сильне почуття, запалює інтерес, провокує пристрасть або конфлікт (наприклад, розпалювач суперечок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпалювачі, р. розпалювача, д. розпалювачеві, з. розпалювача, о. розпалювачем, м. розпалювачеві, к. розпалювачу