розосередження

[rozosɛrɛdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Військовий термін, що означає розміщення військ, сил, засобів або об’єктів на певній території не скупчено, а на відстанях один від одного для зменшення вразливості від удару противника.

  2. Процес або результат розподілу, розміщення чогось (наприклад, ресурсів, уваги, населення, зусиль) у різних, часто віддалених один від одного місцях, а не в одному центрі.

  3. У психології — стан, коли увага не сконцентрована на конкретному об’єкті чи завданні, а розсіюється на різні, часто сторонні подразники, що призводить до зниження ефективності діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розосередження, р. розосередження, д. розосередженню, з. розосередження, о. розосередженням, м. розосередженні, к. розосередження

Більше записів