Значення
-
Властивість або стан того, що є розосередженим, розміщеного у різних, часто віддалених один від одного місцях, а не зосередженого в одній точці.
-
Відсутність концентрації, зосередженості уваги, думок або зусиль на чомусь одному; розсіяність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розосередженість, р. розосередженості, д. розосередженості, з. розосередженість, о. розосередженістю, м. розосередженості, к. розосередженосте