обміркувати

1. Уважно продумати, всебічно розглянути щось, зваживши всі обставини, аргументи та можливі наслідки, щоб ухвалити рішення або сформувати думку.

2. (У логіці, філософії) Піддати щось критичному аналізу, методу міркування; розглянути як предмет роздумів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я мусив це трохи обміркувати, тож налив до келихів ушосте. Навколо нас згустилася велика темрява.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: дієслово () |