рознім

1. Технічний пристрій, призначений для швидкого та надійного з’єднання та роз’єднання електричних ланцюгів, каналів передачі даних, трубопроводів тощо; з’єднувач, конектор.

2. Роз’ємне місце з’єднання, стик, де можна роз’єднати частини механізму, конструкції або комунікації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |