розмичка

[rozmɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін, що позначає зазор, проміжок або відстань між двома елементами конструкції, механізму чи будь-якими суміжними об’єктами.

  2. У залізничній справі — відстань між внутрішніми робочими гранями голівок рейок на колії, що безпосередньо визначає ширину рейкової колії.

  3. Переносно — розбіжність, невідповідність у поглядах, думках, позиціях або діях; розрив зв’язку, взаєморозуміння між кимось або чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розмичка, р. розмички, д. розмичці, з. розмичку, о. розмичкою, м. розмичці, к. розмичко

Більше записів