Значення
-
Жінка або дівчина, яка бере участь у розмові, спілкуванні з кимось; співрозмовниця.
-
Заст. Жінка, яка вміє легко й дотепно розмовляти, схильна до балачок; балакуча жінка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмовниця, р. розмовниці, д. розмовниці, з. розмовницю, о. розмовницею, м. розмовниці, к. розмовнице