опромінювач

[oprominjuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

Пристрій, технічний засіб або джерело, призначене для створення та спрямування потоку іонізуючого випромінювання (наприклад, рентгенівського, гамма-випромінювання) або інших видів енергії (наприклад, світлового, інфрачервоного опромінення) на об’єкт з метою дослідження, обробки, дезінфекції або лікування.
Елемент конструкції (наприклад, у системах опалення, охолодження), поверхня якого призначена для передачі теплової енергії шляхом випромінювання.

Граматичні форми:

н. опромінювач, р. опромінювача, д. опромінювачеві, з. опромінювач, о. опромінювачем, м. опромінювачеві, к. опромінювачу