розмовник

[rozmoʋnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Назва збірника діалогів, типових фраз та мовленнєвих конструкцій, призначеного для вивчення іноземної мови або спілкування в побутових та професійних ситуаціях; розмовний посібник, фразеологічний довідник.

  2. (рідк.) Людина, яка багато й легко розмовляє, схильна до розмов; бесідник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розмовники, р. розмовника, д. розмовникові, з. розмовник, о. розмовником, м. розмовникові, к. розмовнику

Більше записів