розміжчення

[rozmiʒt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес встановлення меж між земельними ділянками, адміністративними територіями або державними кордонами; розмежування.

  2. Розрізнення, виокремлення понять, категорій, прав чи обов’язків шляхом чіткого визначення їхніх відмінностей та меж.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розміжчення, р. розміжчення, д. розміжченню, з. розміжчення, о. розміжченням, м. розміжченні, к. розміжчення

Більше записів