опредмечування

Значення

1. Філософський та соціологічний термін, що означає процес, в якому діяльність, здібності або відносини людини набувають форми об’єкта, речі, відокремлюються від свого творця та починають існувати як самостійна, часто відчужена, сила.

2. У мистецтві та літературознавстві — втілення абстрактної ідеї, думки або почуття в конкретний, чуттєво сприймаємий художній образ або предмет.

3. У мовознавстві — перетворення дієслівної дії або ознаки на предмет (іменник), тобто процес утворення віддієслівних іменників (наприклад, «біг» від «бігти»).

Правопис та відмінювання