1. Який був підданий метінню, розкиданий, розпорошений по поверхні.
2. Розкиданий, незібраний, що лежить у безладді (про речі).
3. Перен. Розсіяний, незосереджений, незбираний (про думки, увагу).
розметений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |