1. (про людину) такий, що став менш соромливим, боязким; набрав сміливості, розкусився.
2. (про поведінку, вчинки) такий, що свідчить про втрату надмірного сорому, пристойності; зухвалий, нахабний.
розмелений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Для меліорації солонцюватих ґрунтів і солонців (з метою вилучення натрію із вбирного колоїдного комплексу) застосовують розмелений гіпс (CaSO 4·nH2O). Пласти гіпсу є на північно-західній околиці Донбасу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |