Значення
-
Викликати в комусь сильний гнів, лють; доводити до стану роздратування або обурення.
-
(переносне значення) Приводити до інтенсивного, бурхливого стану, активізувати (наприклад, про природні стихії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розлючую, ти розлючуєш, він розлючує, ми розлючуємо, ви розлючуєте, вони розлючують