розлючування

1. Дія за значенням дієслова “розлючувати” — процес викликання сильної злості, гніву, люті в когось або доведення до стану інтенсивного обурення.

2. Стан сильного гніву, люті, запалення, який виникає внаслідок такої дії; вкрай збуджене, обурене емоційне переживання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |