Значення
-
Розділити, розкрити щось, що було зімкнуте або з’єднане, часто з прикладенням зусиль або з пошкодженням цілісності.
-
Розкрити, розтулити (очі, рота), зазвичай широко або від сильного враження (здивування, страху тощо).
-
Розірвати, пошкодити оболонку, шкірку чогось; розколоти (наприклад, горіх).
-
Розбити, пошкодити до крові (частину тіла, переважно в результаті удару); розсікти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розлуплю, ти розлупиш, він розлупить, ми розлупимо, ви розлупите, вони розлуплять