1. Розділити, розкрити щось, що було зімкнуте або з’єднане, часто з прикладенням зусиль або з пошкодженням цілісності.
2. Розкрити, розтулити (очі, рота), зазвичай широко або від сильного враження (здивування, страху тощо).
3. Розірвати, пошкодити оболонку, шкірку чогось; розколоти (наприклад, горіх).
4. Розбити, пошкодити до крові (частину тіла, переважно в результаті удару); розсікти.