Значення
-
Розділяти, розкривати щось, що було зімкнуте, з’єднане, зчеплене, звичайно з зусиллям або з характерним звуком (наприклад, розлуплювати стулки вікон, розлуплювати стулку горіха).
-
Розкривати, розтуляти (рот, очі, повіки), часто широко або з надмірним зусиллям.
-
Розколювати, розщеплювати щось тверде вздовж (наприклад, колоду, камінь).
-
Розкривати, відкривати щось, що закривало доступ (наприклад, розлуплювати двері, вікно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розлуплюю, ти розлуплюєш, він розлуплює, ми розлуплюємо, ви розлуплюєте, вони розлуплюють