1. Розділяти, розкривати щось, що було зімкнуте, з’єднане, зчеплене, звичайно з зусиллям або з характерним звуком (наприклад, розлуплювати стулки вікон, розлуплювати стулку горіха).
2. Розкривати, розтуляти (рот, очі, повіки), часто широко або з надмірним зусиллям.
3. Розколювати, розщеплювати щось тверде вздовж (наприклад, колоду, камінь).
4. Розкривати, відкривати щось, що закривало доступ (наприклад, розлуплювати двері, вікно).