розлуплений
[rozluplɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який розлупився, розкрився, розщепився на частини (про горіх, стручок, насіння тощо).
-
Розколотий, розбитий, розтрощений (про предмети з твердої оболонки).
-
Розплющений, широко відкритий (про очі, повіки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розлуплений, р. розлупленого, д. розлупленому, з. розлупленого, о. розлупленим, м. розлупленім