1. Який розлупився, розкрився, розщепився на частини (про горіх, стручок, насіння тощо).
2. Розколотий, розбитий, розтрощений (про предмети з твердої оболонки).
3. Розплющений, широко відкритий (про очі, повіки).
Словник Української Мови
Буква
1. Який розлупився, розкрився, розщепився на частини (про горіх, стручок, насіння тощо).
2. Розколотий, розбитий, розтрощений (про предмети з твердої оболонки).
3. Розплющений, широко відкритий (про очі, повіки).