покінчений
[pokint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який закінчився, завершився; доведений до кінця, до логічного завершення.
-
Який перебуває у стані повного виснаження, виснаження сил; змучений, знесилений.
-
Розм. Про людину: який пережив великі страждання, нещастя; пригнічений, зневірений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покінчений, р. покінченого, д. покінченому, з. покінченого, о. покінченим, м. покінченім