розлучний
[rozlut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який стосується розлучення, призначений для нього (розлучне письмо, розлучна справа).
-
У граматиці: такий, що виражає роз’єднання, відокремлення предметів або ознак (розлучний відмінок, розлучні сполучники).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розлучний, р. розлучного, д. розлучному, з. розлучного, о. розлучним, м. розлучнім