розлучання

[rozlut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Юридичний акт або процедура офіційного припинення шлюбу за рішенням суду, що веде до розірвання подружніх відносин.

  2. Роз’єднання, примусове або добровільне розділення когось або чогось, що було разом (наприклад, розлучання з рідною землею, розлучання друзів).

  3. У церковній практиці — офіційне визнання недійсним шлюбу згідно з канонічним правом (церковне розлучання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розлучання, р. розлучання, д. розлучанню, з. розлучання, о. розлучанням, м. розлучанні, к. розлучання

Більше записів