1. (діал.) Процес або результат дії за значенням дієслова “розкисати”; стан, коли щось розмокає, стає м’яким, втрачає форму від вологи або вологи та тепла.
2. (перен., розм.) Стан повної апатії, млявості, безсилля, коли людина втрачає енергію, бажання діяти; розпущеність, м’якотілість характеру.