розквітлий
[rozkʋitlɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який досяг стану повного розквіту; що цвіте повною силою, у повному розквіті (про рослини).
-
Який перебуває на найвищому ступені розвитку, найбільшої могутності, сили; процвітаючий (про періоди, епохи, держави тощо).
-
Повний сили, здоров’я, свіжості; квітучий (про зовнішність людини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розквітлий, р. розквітлого, д. розквітлому, з. розквітлого, о. розквітлим, м. розквітлім