Значення
-
Властивість за значенням прикметника “розкуйовджений”; стан, коли щось (зазвичай волосся) є розкуйовдженим, розпатланим, неохайним, збитим у ковтуни.
-
Переносно — стан розгубленості, розхристаності, незібраності (про думки, почуття, організацію справ тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкуйовдженість, р. розкуйовдженості, д. розкуйовдженості, з. розкуйовдженість, о. розкуйовдженістю, м. розкуйовдженості, к. розкуйовдженосте